​Аджамка – відновлення можливостей громади

01.12.20 10:00

Відновлення роботи лікарні, місцевого комунального підприємства та рибного господарства – такі завдання перед собою ставить, як депутат Аджамської громади, Сергій Придибайло. Про те, чого не вистачає території, які проблеми потребують першочергового вирішення та як відновити зворотній зв'язок з громадами сіл ОТГ, розповів кореспонденту сайту «АджамкаІнфо».

Сергій Придибайло
Сергій Придибайло
Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, про себе – де народилися, навчалися, працювали? Чим займаєтеся зараз?

Народився я і виріс в Аджамці. Це моє рідне село, з діда-прадіда, Після закінчення середньої школи, пішов навчатися до медичного училища, по закінчені працював фельдшером невідкладної допомоги в Аджамській дільничній лікарні. На той час вона так називалася. Потім була служба в радянській армії, там теж був фельдшером. Після армії повернувся назад в село, на попереднє місце роботи. Потім вступив до Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. Працював в господарствах району інженером. В буремних дев’яностих пішов працювати в міліцію. Міліцейську кар’єру розпочав у 1993-му році, з посади міліціонера охорони водозабірних споруд у званні сержанта міліції. Майже через 20 років отримав звання підполковника міліції. Маю 15 років стажу роботи слідчим і старшим слідчим. Був заступником начальника районного відділу. Вважав, що маю боротися зі злочинністю. Наскільки міг, настільки це робив.

В 2010-му році, коли до влади прийшов президент-злочинець, я не зміг з цим погодитися, тому пішов на пенсію. Коли почали не розслідувати справи, а призначати винних, для мене це було неприпустимим. Тому відмовився виконувати злочинні накази і пішов на пенсію. Працював на громадській роботі. Два роки тому вирішив, що треба допомагати Україні стати на ноги. За станом здоров’я піти на передову не міг, тому пішов у військову частину, де і нині працюю вільнонайманим працівником – стрілком команди ВОХОР. Отака біографія. Двічі балотувався на посаду голови сільської ради, багато у мене було ідей та пропозицій. Двічі не пройшов, був другим, мабуть – це доля. Напевно, на той момент мали інші прийти.

Які, на Вашу думку, найголовніші проблеми у селах Аджамської громади?

Проблем дуже багато, адже наша громада створена буквально напередодні виборів. Першочергово необхідно провести інвентаризацію земель, адже до Аджамської громади приєдналися ще три сільські ради – Веселівська, Червоноярська, Олександрівська. Для того, щоб нам сьогодні зорієнтуватися – правильно скласти бюджет і в подальшому його реалізовувати, потрібно, перш за все, провести інвентаризацію земель. Крім того, я думаю, треба обов’язково встановити власників усіх угідь та підприємств, що працюють на території нашої громади, щоб ми могли повістю визначитися, які будуть надходження до бюджету громади. І важливо розвивати не тільки центр, а й усі села, які, на сьогоднішній день, увійшли до нашої громади. Це і Веселівка, і Новоолександрівка, і Червоний Яр. Хоча, це не зовсім малі села. Аджамка, ще при радянській владі, була районним центром. Об’єднаним територіальним громадам, на сьогодні, віддано повноваження райцентрів. Нам треба відновлювати інфраструктуру. Району лікарню, яка працювала Аджамці, в якій я працював. В ній народився я і моя сестра. Тобто це не просто слова, це те, що нам необхідно відновити. Ми також маємо відновити транспортне сполучення між селами. От веселівцям, наприклад, простіше доїхати до обласного центру, ніж до Аджамки. А нам треба створити такі умови, щоб вони їхали до нас. Це ті проблеми, які я бачу на сьогоднішній день і які треба вирішувати.

Які є перспективні галузі розвитку, котрі можуть вивести Аджамську громаду на новий рівень? І чи такі взагалі є?

Звичайно, є. Адже Аджамка була райцентром. Не тільки аграрним, а й індустріальним. Ми мали власний цегляний завод. На сьогоднішній день там залишилися лише руїни, але треба і над цим подумати. Це по-перше. По-друге, в Аджамці був обласний рибтрест. Колись знатний. На сьогоднішній день, там випасають худобу. Коли я планував бути головою сільської ради, я звертався до інвесторів і вони готові були взяти в оренду ці землі, щоб розвивати там рибацьку індустрію. А це ж робочі місця, дохід до бюджету ОТГ. Крім цього, хотілося б вивчити підприємства, що працюють на території нашої ОТГ. Треба вивчити, ким і які роботи виконуються, куди сплачуються податки. Окрім цього є ще багато проблем, які нам треба вирішувати. Одна із важливих – зв'язок із населенням громад. На сьогодні основний зв'язок – це інтернет. Іншого немає. А в селах живуть люди старшого покоління, не всі вони можуть користуватися інтернетом. Колись був дротовий зв'язок, вони всі слухали радіо. Але зараз немає.

Ми говорили з Тетяною Анатоліївною Зайченко, я підтримую її в усіх починаннях. П’ять років вона працювала головою Аджамської сільської ради. І хоча ми були суперниками на виборах, я маю сказати, що багато було зроблено сільською радою для Аджамки. Тетяна Анатоліївна робить багато для ОТГ. Ми мали з нею тривалу розмову. Я казав що треба зворотній зв'язок з людьми. А як це зробити? Дротового радіо немає, місцевого телебачення теж. На даний період, залишаються лише друковані ЗМІ. Тобто в нас є поштарі, є бібліотеки, що багатьох селах збережені, тому треба налагодити випуск власного бюлетеня, нашого ОТГшного, щоб ми могли донести його до кожного мешканця громади. Вказати там нашу зворотню адресу, телефони, щоб люди могли нам писати, телефонувати і розповідати про свої проблеми. А ми будемо сідати і вирішувати їх. Це буде найбільш ефективно. Це дієвий зв'язок, якщо ми зможемо дійти до кожного жителя кожного села. Ось так я це бачу.

Ви стали депутатом у громаді. Які завдання ставите перед собою на цю каденцію?

Як мінімум, налагодити зв'язок із населенням. Мене обрано головою бюджетної комісії. Я буду наполягати на тому, щоб ми зробили зворотній зв'язок – це моя мета. Друга мета – відновлення нашого рибтресту. Якби там не було, я категорично не погоджуюся з тим, що на території знаходяться такі можливості під випасом худоби, якої зараз в селі дуже мало. Тому треба віднайти можливості, розчистити та зарибнити водойми, знайти для цього інвесторів. І відновити роботу цієї галузі. Ще одна з моїх ідей, що вже були колись втілені – відновлення комунального підприємства. Воно нам дуже необхідне. Не повинна сільська рада йти на поклін до когось, щоб прогорнули дорогу, вивезли сміття. Маємо створити своє, повинні мати власні транспортні засоби для цього. Ну і, звичайно, те, що на душі болить – відновлення лікарні. Раніше у нашій районні було п’ять відділень, зокрема, дитяче, пологове, терапія, хірургія. Все це треба відновлювати і я думаю, що ми зможемо це зробити.

Записала Ася Цуркан



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: