В її руках «розквітають» квіти…

29.04.21 10:00

В її руках «розквітають» квіти – такі різнобарвні, що будь-яке свято перетворюється на карнавал емоцій та різнобарв’я. Людмила Сухозадко-Коник – продавчиня з творчою душею та веселою вдачею, майстриня, яка вміє вразити квітами, що вище людського зросту. Про своє захоплення пані Людмила розповіла інтернет-виданню «Аджамка.Інфо».

- Розкажіть, будь ласка, про себе – де народилися, навчалися, працювали?

- Народилася я в Бобринецькому районі, у селі Кетрисанівка. Так склалося, що нині живу в Кропивницькому (селище Нове). А в Аджамці проживає моя донька, вона теж творча людина – випікає коржі для тортів. Сама я продавчиня, навчалася на торгового працівника.

- Пані Людмило, що саме ви робите?

- Виготовляю в’язані сумки і ростові квіти на будь який смак.

- Як почалося це Ваше захоплення?

- Сумки я просто сама спробувала виготовити, коли мала вихідні. Думаю, скоро весна, тепло – не хочеться ходити однаково з усіма, а хочеться чогось оригінального. Зайшла в інетрнет, там багато різних ідей. Подивилася майстер-клас і вив’язала. Мені сподобалося. А потім подумала, що можна різнокольорові зробити – зелену, червону, на різний смак. Отак два тижні і пров’язала сумки. І зібралася у мене колекція під кожну сукню. Роздарю їх дітям, у мене дві доньки.

А ростовими квітами займаюся десь півтора роки. На зупинці я побачила дівчину з великою квіткою. І ця квітка мене так зацікавила, що увечері прийшла додому з роботи і одразу в інтернет кинулася. Почитала, що це за квіти такі великі. А там же інформації багато, тож я замовила матеріал. В нашому місті такого немає. А в інтернеті інформація є, треба тільки пошукати. Я одразу замовила і мені вже через два дні прийшли всі потрібні матеріали. Подивилася майстер-клас і давай ліпити. Перші квіти роздарила родичам, треба ж було вчитися. А зараз рука вже набивається, все краще і краще виходить. Я більш задоволена результатом.

- Чому саме це хобі, ця справа, а не щось інше?

- Мені це дуже подобається. Ті квіти у мене в руках прямо розквітають, я насолоджуюсь тією красою. Словами передати не можу, яку отримую насолоду. Діти повиростали, часу на себе вистачає, тож настав час для творчості.

- Чи підтримує вас родина у цій роботі?

- Вони в захваті. Чоловік допомагає мені, коли треба чоловіча сила при створенні самої конструкції. Доньки теж підтримують – рекламу допомагають розміщувати в інтернеті. Кажуть – не бійся, у тебе все виходить. Але в мені все одно багато самокритики.

- Як є сучасні тенденції, мода, тренди у вашій галузі?

- Я слідкую за тенденціями через інтернет. Щоправда, наших українських майстринь, я не зустрічала, а за кордоном ця галузь розвинута. У них беру ідеї, проходжу майстер-класи. Та попри моду і тренди, орієнтуюся на замовника, на те, чого сама людина хоче. Довжина у квітів різна – нині от працюю над двохметровими. Мені замовили три великі троянди, їх ще не закінчила.

- Чи користується це попитом у вашому населеному пункті, чи більше звертаються люди з інших сіл, містечок? Що їм цікаво, що замовляють?

- По-різному буває. Трохи я продавала свої роботи в інші міста, поштою відправляла. А то знайомі купували на подарунки своїм близьким. В основному, замовляють на свята, переважно на дні народження. Але є й такі, які просто хочуть прикрасити оселю і бачать ці квіти елементом дизайну. Як треба заповнити якийсь порожній куточок в помешканні – то замовляють, бо це тішить око.

-З чого виготовляєте квіти, які матеріали використовуєте?

- Це такий спеціальний матеріал, називається ізолон. Він легкий, не боїться вологи, його можна спокійно мити.

-І всьому цьому ви навчилися через інтернет?

- Так, я самоучка. Мені б дуже хотілося пройти майстер-клас у якось майстра, щоб подивитися в живу, як це робиться. Але в Україні я не зустрічала такої творчості, тому всьому навчаюся через інтернет.

Записала Ася Цуркан