Свідчення очевидців Голодомору з Аджамки: виживали, хто як міг

27.11.20 11:02

Очевидців Голодомору 1932-1933 років вже майже не лишилося. Лише їхні спогади зберігають друковані видання, що зберігаються в міських та сільських бібліотеках. Кілька спогадів для інтернет-видання «Аджамка.Інфо» надала Лідія Ярошенко, бібліотекарка Аджамської сільської бібліотеки.

З архіву «І правду цю повинні знати люди» (скорботний 33-й), який збирає Лідія Ярошенко, бібліотекарка Аджамської сільської бібліотеки

Спогади Костенко Ольги Іванівни, 1921 року народження, с. Аджамка Кіровоградського району.

Було мені 12 років у голодний 1933 рік. Я вже ходила на роботу, за це мене годували. А як приходили до хати "шукачі", то скрізь нишпорили. Навіть глечики перекидали, щоб нічого не залишилося. Моя мама у 1933 році померла. Жили ми на Крупському. Була там сім’я з п’яти чоловік. їх батько пішов десь, щоб заробити на їжу та назад і не повернувся. А мати їх одну дочку з’їла. А наступного дня і сама померла. А інші діти теж попухли і померли з голоду. Люди помирали прямо на дорозі, то цих людей збирали і кидали в погріб, бо копати яму не було кому. Такий страшний був час…

Відкриття пам'ятника жертвам Голодомору у 2004-му році у селі Аджамка

Спогади Журавленка Івана Васильовича, 1926 року народження, с. Аджамка Кіровоградського району.

У страшні роки голодовки мені було 6 років. Весною того страшного 1933 року їсти не було чого. Забрали до колгоспу все, що батьки приробили. До колгоспу йшли люди "добровільно-примусово". Гарно жилося тільки на селі активістам, вони одержували пайки.

Виживав, хто як міг. Продуктами не ділилися із сусідами, бо нічим було. На полі влада не дозволяла збирати колоски, навіть я малий знав, що за п’ять колосків – в’язниця. Мої батьки виїздили на Донбас, у мсті голодували люди, але не в такій мірі. За часів Радянської влади забороняли поминати померлих 33-го року. Я вважаю, що тільки Сталін та Каганович винні, що скільки людей помирало голодною смертю. Я малий був, а мама часто розповідала про ті роки. Цю страшну правду повинні знати всі.

Про трагічні факти Голодомору йдеться і у книзі «Історія сіл Кіровоградського району», яку надала голова Кропивницької РДА Алла Поліщук. Зокрема, в книзі йдеться й про Аджамку: «1933 рік. Представники місцевої влади організували у селі спеціальні бригади, які вимагали від кожного негайно вивезти на станцію мішок зерна, а в разі непослуху - позбавленння волі на 10 років. На центральному кладовищі встановлено пам'ятний знак "Жертвам голодомору".

Відкриття пам'ятника жертвам Голодомору у 2004-му році у селі Аджамка

Ці вирізки - з архіву бібліотеки «І правду цю повинні знати люди» (скорботний 33-й), - передала до редакції сайту Лідія Ярошенко, бібліотекарка Аджамської сільської бібліотеки.