Мас-медіа на Кіровоградщині мають високий індекс гендерної чутливості

Рік добігає кінця і завершується черговий етап гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини, який вела координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Які новини коментували жінки та чоловіки на Кіровоградщині протягом року та у жовтні? Експертами з якої теми журналісти частіше вважають чоловіків, а з якої – постійно запрошують «до мікрофону» жінок? Дізнавайтеся про це у нашій аналітиці, створеній на основі моніторингу десяти гіперлокальних інтернет-видань і друкованих ЗМІ області.

Цього року аналізу підлягали публікації у п’яти районних газетах («Новоукраїнські новини», «Вперед», «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній») та п’яти гіперлокальних інтернет-виданнях («Голос Громади», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія», «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ»), що інформують громадян у малих містах та районних центрах Кіровоградській області.

«Період перед виборами, який був у фокусі нашої уваги, спричинив специфічний масив інформації у локальних медіа, зокрема через велику кількість рекламних матеріалів та передвиборчої агітації», - коментує Вікторія Талашкевич. За її словами, фінальний етап цьогорічного аналізу проводився 11-17 жовтня у рамках національного дослідження, яке проводить Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

«Місцеві вибори складний час для друкованих медіа, адже це можливість заробити гроші на розміщені реклами, але розмір шпальт обмежений, і редакції жертвують журналістськими матеріалами на користь агітації», - ділиться думками експертка.

Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як тих, котрі щось коментують або пояснюють, то у жовтні у друкованій районній пресі Кіровоградщини голос жінок звучав переважно у матеріалах про політику, культуру і релігію. Що стосується інтернет-видань, які ми досліджували, то тут жінки переважно коментували ситуації у сферах медицини, волонтерства та війни. Це пов’язано з тим, що головна санітарна лікарка області – це Надія Оперчук, яка постійно та фахово коментує ситуацію із карантином, а серед кандидатів у ради різного рівня також чимало жінок. При цьому в якості героїнь в онлайн-медіа жінок найчастіше згадують у статтях, дотичних до культури, розваг та освіти, а у районних газетах – у статтях про політику, науку і освіту, війну та армію.

Говорячи про стереотипи, які присутні у місцевій пресі, то у період, який ми досліджували жодних висловлювань, які можна було б віднести до цієї сфери, помічено не було. Натомість низьке використання фемінітивів призводить до курйозів. Наприклад, на сайті «Моя Олександрія» у публікації йдеться про те, що «...Об этом, 13 октября, на совещании говорила начальник управления здравоохранения Т.Темник и главный врач Центральной городской больницы В. Приходько». Хто ці люди – чоловіки чи жінки, - можна зробити висновок тільки із закінчення дієслова, та й то хіба щодо першої людини.

Загалом, що стосується використання фемінітивів, то і друковані, й інтернет-медіа застосовують їх все більш упевнено. Зокрема, у текстах присутні такі фемінітиви, як «правозахисниця», «медіатренерка», «журналістка», «депутатка», «кандидатка», «лідерка», «лікарка», «фахівчиня», тощо. Проте маскулінітиви все ще потрапляють на шпальти та у публікації видань, особливо у текстах, що були оприлюднені з нагоди місцевих і містять елементи агітації. Так у газеті «Долинські» новини перераховано і названо «кандидатами» дев’ятьох кандидаток. Знайшлася «кандидат» і у газеті «Світловодськ вечірній». Там же присутній маскулінітив «завуч». А газета «Новоукраїнські новини» згадує про начальницю управління соцзахисту, називаючи її «начальник».

Продовжують з’являтися маскулінітиви і в інтернет-виданнях. Зокрема, якщо на сайті «Голос Громади» їх не було зовсім, то на сайті «Новомиргородські вісті» ми нарахували їх відразу кілька – «директор» замість «директорка», «музичний керівник» замість «музична керівниця», а також «викладач» замість «викдадачка». У складній ситуації опинилася редакція сайту «Комора.Інфо», готуючи матеріал на освітню тематику, адже їм довелося використати слова «капітан», «рецензент» та «оратор», до яких і досвідчені філологи не відразу підберуть фемінітиви.

Тут хочемо нагадами, що фемінітиви в українській мові формуються у кілька способів, зокрема несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «рецензентка» та «ораторка». А зі маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Готуючи власні аналітичні матеріали, видання все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. Зокрема, у друкованих виданнях у жовтні 24 чоловіки коментували ту чи іншу ситуацію і тільки 9 жінок. В інтернет-медіа було 35 чоловіків та 10 жінок відповідно (саме в якості експертів, джерел інформації). Хоча протягом періоду, який ми досліджували, була і одна тематична стаття на цілу шпальту у газеті «Знам’янські вісті» - розмова з Ольгою Веснянкою про рівні права і можливості людей. Саме у цій статті було використано три із п’яти наявних у газеті фемінітивів. Та й сама розмова зачепила важливі та актуальні питання порядку денного.

«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що період перед виборами на Кіровоградщині відзначився великою кількістю політичної реклами у друкованій пресі у форматі суто агітаційних матеріалів з біографією та програмою кандидатів і кандидаток та малою кількістю цікавих і пізнавальних інтерв’ю. Це стосується і жінок, і чоловіків, які балотувалися на посади, але кількість розмов з жінками ще й менша, аніж з чоловіками», - переконана Вікторія Талашкевич.

При цьому друковані медіа втратили із поля зору тематику пов’язану із поширенням коронавірусу, а саме на цей період припав черговий сплеск захворювання як в Україні, так і на Кіровоградщині. Якщо в електронних медіа інформація про пандемію була наявна, бодай у вигляді статистичних звітів про кількість нових хворих та тих, хто одужав, то і тут кількість чоловіків-експертів набагато вища, аніж жінок-експерток. Ситуація продовжить залишатися непростою в умовах малої кількості позитивних інформаційних приводів у сферах культури, освіти, спорту, про які зазвичай пишуть локальні медіа, адже епідемія COVID-19 набирає обертів на Кіровоградщині. Таким чином і у листопаді-грудні, очевидно, буде малою кількість подій, до яких зазвичай залучені жінки (працівниці сфер культури, освіти, бібліотек, тощо).

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у жовтні 2020 року – 34%, а річний показник – 39%.

Загалом друковані медіа, які підлягали аналізу, не надто відрізняються між собою – від 30% у тижневику «Новоукраїнські новини» (найнижчий рівень) до 48% у тижневику «Знам’янські вісті» (найвищий рівень). При цьому хочемо відзначити постійний, впевнений ріст індексу гендерної чутливості саме у тижневику «Новоукраїнські новини» - від 5% у квітні до 56% у серпні. У всіх без винятку виданнях гендерна чутливість суттєво впала – з 53-50% у серпні до 8-15% у жовтні. Саме це й зумовила такий середні рівень чутливості 40-48%. Підсумовуючи відзначимо, що гарні, якісні, фахові матеріали з питань гендерної рівності, участі жінок у житті суспільства, забезпечення рівних прав і чоловіків, і жінок зустрічалися протягом моніторингу у всіх газетах.

Що стосується інтернет-видань, то тут розбіжність більша - Індекс гендерної чутливості коливається від 26% у виданні «Новомиргородські вісті» до 46% у виданні «Комора.Інфо». Ми це можемо пояснити також тим, що те ж місто Новомиргород досить віддалене від Кропивницького, має погане транспортне сполучення, і навіть за наявності бажання редакції сайту «Новомиргородські вісті» взяти участь у навчальних, просвітницьких та інших заходах, які проводяться для журналістів в обласному центрі з теми гендерної рівності, ця участь у переважній більшості випадків неможлива. Однак видання проявляло і проявляє прагнення удосконалювати свою редакційну політику у плані рівного залучення і чоловіків, і жінок в якості експертів, експерток, героїв та героїнь.

Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу видань 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані - https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік - https://bit.ly/3e5VHyY

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

---

---

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!

×

Коментар:

Відповісти (Ctrl+Enter)

Увійти або зареєструватися Що мені дасть реєстрація?

Напишіть ваш коментар

Коментар:

Додати коментар (Ctrl+Enter)

Увійти або зареєструватися Що мені дасть реєстрація?

×

Що мені дасть реєстрація?

Зареєстровані користувачі мають можливість:

• завантажувати аватар;
• відстежувати нові коментарі;
• голосувати за коментарі.