Кіровоградщина отримала майже мільярд за Програмою медичних гарантій
За Програмою медичних гарантій 534 заклади охорони здоров’я, що надають спеціалізовану, екстрену допомогу та медичну допомогу при COVID-19 у Східному регіоні, а це і на Кіровоградщині, отримали від Національної служби здоров’я України близько 7,6 млрд грн. Про це йшлося на онлайн-брифінгу НСЗУ "Робота Програми медичних гарантій в Східному регіоні: що змінилось за 5 місяців для лікарів та пацієнтів".
Наша область входить у Східний міжрегіональний департамент, який опікується 534 закладами охорони здоров’я, що надають спеціалізовану, екстрену допомогу та медичну допомогу при COVID-19 у п’яти областях – Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській та Луганській.
У рамках Програми медичних гарантій у Кіровоградській області 85 закладів уклали договори на суму 1,56 млрд грн, на сьогодні отримали 935,5 млн грн. Загальна ж сума контрактів на 2020 рік, що уклали з НСЗУ 534 спеціалізованих медзакладів – з них 23 приватної форми власності, – понад 13 млрд грн. З початку впровадження в Україні Програми медичних гарантій (з 1 квітня 2020 року) усі ці заклади вже отримали від НСЗУ близько 7,6 млрд грн.
Директорка Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ Наталія Будяк: “Серед п’яти регіонів, найбільша кількість мобільних бригад у Запорізькій області – 85. Хочу підкреслити, що важливо чітко дотримуватися клінічного маршруту пацієнта з COVID-19 при госпіталізації до медичних закладів. НСЗУ постійно моніторить завантаженість лікарень. Певні медичні заклади перевантажені такими пацієнтами, водночас інші – з незначною кількістю пацієнтів. І це – відповідальність місцевої влади.
Деякі лікарні прагнули отримати додаткові гроші за контрактами за COVID-19, але пацієнтів вони брати не хочуть. Зокрема, на місцевому рівні змінюються маршрути пацієнта: до одних – везуть, до інших – не везуть. Це порушує принцип екстериторіальності надання допомоги пацієнтам з COVID-19. Місцева влада у регіонах має раціонально сформувати маршрут пацієнтів із COVID-19, щоб усі ресурси використовувалися рівномірно. Забезпечити рівномірне навантаження на медичні заклади.
В Україні близько 500 закладів отримують з 1 квітня фінансування від НСЗУ на відкладених умовах. З них – 130 у регіонах, якими опікується Східний міжрегіональний департамент. Ці лікарні зобов’язалися протягом шести місяців виконати усі вимоги НСЗУ, зокрема бути забезпеченими відповідним медобладнанням, кваліфікованими фахівцями. Цей термін спливає 30 вересня. Відповідно 1 жовтня, ті заклади, що не виконали умови не отримають оплати за пакетом.
Для НСЗУ критично важливо, щоб до цього терміну заклади екстреної медичної допомоги виконали умову по “Централі-103”. На сьогодні з 11 центрів екстреної медичної допомоги, що взяли зобов’язання мати єдину диспетчерську і підключитися до “Централі-103”, є 2 заклади, що у зоні ризику”.
Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко: “Зміни у медицині відбуваються в інтересах пацієнта. Пацієнт отримав перелік послуг, які може отримати дійсно безоплатно. Реформа дозволила обирати пацієнту найкращий заклад та найкращого лікаря. Не існує прив’язки до прописки вже й на вторинній ланці. Для цього необхідно лише електронне направлення. Медичний заклад не має права відмовити у наданні медичної допомоги, якщо у пацієнта є електронне направлення. Екстрену медичну допомогу можна отримати без направлення і без декларації. Якщо пацієнту безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, він може звернутися до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або залишити скаргу на сайті НСЗУ. Вже подано 21 пакет документів до Національної поліції щодо порушень прав пацієнтів на медичне обслуговування. Майже 300 запитів направлено до закладів охорони здоров’я для з’ясування обставин по зверненню громадян”.
Заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Маріуполя Ксенія Сухова: “Для нашої місцевої влади медицина є пріоритетним напрямком. Почали готувалися до медичної реформи заздалегідь. Розуміли, що радянську систему фінансування – за ліжко-місце – треба давно змінити. З новими умовами прийшла здорова конкуренція. Ми маємо чіткий план дій, стратегію розвитку медичної галузі Маріуполя. Це стосується, насамперед, створення якісних умов для праці наших лікарів, забезпечення їх сучасним медичним обладнанням та створення комфортних умов для перебування у медичному закладів пацієнтів. За 5 років у медицину Маріуполя інвестовано понад 830 млн грн. З них – 460 млн грн з місцевого бюджету. Як результат, показники смертності через інфаркт міокарда знизилися на 43 %. НСЗУ нас стимулює, щоб ми розвивалися. Та допомагає у розв’язанні проблемних питань. Ми активно співпрацюємо. Очікуємо, що держава у 2021 році виділить більше фінансових ресурсів на спеціалізовану медицину”.
Медична директорка з лікувально-діагностичної роботи Дніпровської міської клінічної лікарні № 4 Наталія Бут: “Наш заклад розпочав готуватися до реформи вторинної ланки у 2018 році. Для того, щоб відповідати вимогам НСЗУ закупили необхідне медичне обладнання. Підписали з НСЗУ договори на 17 пакетів. З них, на пріоритетні напрямки – лікування інфаркту та інсульту, раннє виявлення новоутворень. Програма медичних гарантій спонукає наших медиків більше вчитися, опановувати суміжні спеціальності. Бо вимоги потребують розвитку нових напрямків та наявність нових медичних спеціальностей. За Програмою медичних гарантій наш заклад отримав на 307 % більше фінансування, порівняно з минулорічною субвенцією. Наш бюджет на 9 місяців цього року – понад 340 млн грн. Ми збільшили зарплату лікарів – з 5 тисяч до 16 тисяч, для медсестер – до 12 тисяч грн. Дуже важливо, щоб наступного року ми отримали не менше коштів”.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?