Юрій Сащенко: «Головне, щоб люди не залишалися поза увагою!»
Маленькі села – як багато їх у Кіровоградській області. Це невеличкі громади з власними проблемами і досягненнями. Це люди, які потребують уваги та підтримки, переконує Юрій Сащенко, голова села Новоолександрівка. Детальніше про все читайте далі.
- Юрію Яковичу, розкажіть, будь ласка, про історію села –
якими видатними людьми-земляками пишаєтесь?
- Село засноване в 1728 році
переселенцями з Очакова. Спочатку було корінне село – Новоолександрівка, а його
друга сторона – селище Очаківське. До 1971 року тут був колгосп «Ватутіна».До сільської ради
входить чотири населених пункти: Новоолександрівка, Медерове, Молодецьке і
Нововолодимирівка. Вихідцями
з цих сіл було багато працьовитих людей, які в радянські часи були нагороджені
та відзначені тогочасною державою. Багато наших земляків загинули на фронті, в
концтаборах. У 1971
році нас приєднали до села Аджамка, був спільний колгосп. Була 8-річна школа.
На Медерові є залізнична станція, був елеватор, який нині не працює.
- В
Новоолександрівці є сільский клуб, а біблотека на даний час не працює. Є ФАП і
фельдшер, щоправда один на чотири села. Працює пошта, магазини. Школи і садочка
немає, дітки їздять в Аджамку.
Що ж стосується підтримки наших маленьких сіл, то її, фактично, немає. Все робимо за бюджетні кошти. Дещо допомагають місцеві одноосібники.
Нині в Новоолександрівці мешкають до 80 людей. Хоча до 1971 року було багато жителів, повиїжджали, як роботи не стало. Газу немає, пічне опалення в усіх селах. Хоча газова труба пролягає в півторакілометрах від нас, але нікому це не було цікаво, тож і не підвели.
- Сільським головою я працюю з 2010 року. Левова частка наповнення сільського бюджету – земельний податок. Нині надходження суттєво зменшилися, бо багато земель із резерву було роздано АТОвцям. Коли я прийшов працювати, за кошти сільського бюджету замінив водонапірну башту, маємо громадський водопровід, село забезпечено водою. Відновлено дитячий майданчик, зупинки, зроблені дороги. Так, наприклад, в Новоолексадрівці дорога асфальтована. Але коштів на все не вистачає. От в селі Медерове проблема – ремонт дороги, підсипали її кілька разів, а треба просто нормально її зробити. Але навіть такі проблеми легше вирішити, а от забезпечити людей роботою в селі набагато складніше. Молодь роз’їжджається на заробітки. Ми віддалені від траси, тому добиратися на роботу в місто немає як. А в Медеревому є елеватор. І скільки я не добивався, там досі не можуть знайти хазяїна, а скільки було б робочих місць. Село Молодецьке взагалі маленьке – там 28 жителів, з них 6 – на заробітках.
- Децентралізацію
одразу я не підтримував. Бо знав, що до маленьких сіл великої уваги не буде. От
там, де є базові фермерські підприємства, там все по-іншому. А в нас такого
немає.
Нині
децентралізацію я підтримую. Хоч і кажуть, що у не перспективних селах не
вигідно тримати персонал, влада на місцях все одно має бути. Люди повинні
знати, до кого мають звертатися задля вирішення проблем.
У нас буде об’єднана громада з Аджамкою. От якщо на території не буде промислового підприємства, буде тяжко, адже підприємство – це ПДФО, робочі місця і т.д. Але мешканці наших сіл вже звикли до цієї ситуації, якось пристосувалися. Хоча в селах, фактично, позалишались одні пенсіонери. Від об’єднання громад, ми, чесно кажучи, нічого не чекаємо, головне, щоб люди не залишалися поза увагою.
- Це правда. Під час війни у нас були сильні бої. Є братські могили. У нас були знайдені рештки двох воїнів – одного казаха, іншого – з Росії. Весною, до речі, мають казахи приїхати, з Алма-Ати. Я всі документи по загиблих зробив. Будемо чекати гостей з-за кордону!
Записала Ася Цуркан
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?