Любов Землянська: «Хочеться просто працювати з дітьми, в звичному режимі, без неочікуваних ситуацій»
Навчальний процес у школах Кіровоградщини стартував. Як минули перші три тижні в одній із сільських шкіл, чи готові діти, батьки і вчителі до
форс-мажорних обставин, пов’язаних з епідемією коронавірусу, розповіла директорка навчального закладу села Червоний Яр Любов Землянська. Минулого тижня там було
зафіксовано один випадок зараження COVID-19, тож навчання продовжилося з використанням дистанційних технологій.
- Любов Юріївна, з перших хвилин нашого спілкування відчувається, що ви завжди позитивно налаштований керівник, готовий до форс-мажорів, але на початку розкажіть, будь ласка, трохи про школу – скільки їй років, скільки учнів навчається, якими здобутками пишається колектив?
- Школі 47 років, навчаються 56
учнів, працюють 13 педагогічних працівників і 10 працівників технічного персоналу.
Наш дошкільний навчальний заклад відвідують 16 вихованців. Кадрами забезпечені
майже повністю. Є потреба у вчителі фізичної культури. Молодь не дуже хоче йти
в освіту, а тим паче в ту, яка знаходиться в селі. До нас доїхати з
Кропивницького важкувато, автобус до Червоного Яру не йде, тільки до Аджамки. А
так забезпечені своїми кадрами, немає нікого з вчителів на підвозі.
- Днями очільник обласного управління освіти Володимир Таборанський
зазначив, що 15 шкіл в області реорганізували, у тому числі і Вашу. Які
наслідки для колективу, для села, для учнів матиме така реорганізація?
- Достеменно сказати, як це вплине на учнів, на школу взагалі, я не можу і, напевно, ніхто не може цього знати. Звичайно, якісь зміни будуть. От, наприклад, наш навчальний заклад I-IIIступенів, але 10-11 клас не працює, бо немає дітей. А наступного року, можливо, діти матимуть бажання піти в десятий клас. Головне, щоб коли це бажання з’явиться, діти мали таку можливість і навчалися у своїй сільській школі. Я не можу вам сказати про якісь наслідки, поживемо – побачимо. Трошки згодом стане зрозуміло.
- Наразі у нас відбувається навчання з використанням дистанційних технологій. Що робимо? Кожен класний керівник створює групу, використовуючи такі елементи, які доступні для кожного учня і батьків – вайбер, месенджер і т.д. В таких спільнотах організовуються класи, туди скидаються завдання. Так відбувається спілкування. В такій системі ми працювали ще з березня місяця минулого навчального року. Тому, з початком нового навчального року для нас вже не було нічого страшного, бо знаємо, як це робити, як з цим працювати. Знаю, що батьки, які приходили на 1 вересня до школи, між собою спілкувалися і з вчителями, то для них за краще звичне навчання в класі – коли вчитель все пояснює. Коли дитина приходить додому, має конкретне завдання і пояснення до цього завдання. Але не скажу, що ми зараз в авральному режимі переходимо на дистанційне навчання.
- Любов Юріївна, яка ситуація в селі з доступом до інтернету? Особливо, якщо в родині кілька школярів, виникають проблеми з навчанням?
- На нашу територію інтернет постачає надійний провайдер, проклали навіть бездротовий інтернет. Та буває по-різному. От у нашому навчальному закладі підсилили швидкість інтернету, це профінансовано відділом освіти. Тому його вистачає навіть дивитися он-лайн фільми. Але в кожного вдома, швидкість інтернету, звичайно, невелика. І, час від часу, інтернету немає. Та, якщо інтернет зникає, то все одно з’являється через годинку-півтори, тому дитина має можливість виконувати свої завдання. А коли в сім’ї кілька школярів, то все трохи складніше. Але, на мою думку, це не настільки критично. Звичайно, для батьків було б простіше, коли дитина в школі, у звичному режимі. Та це й для всіх легше.
- Минулого року у нас їх було чотири. Цього року буде два. Через ситуацію з карантином, ще не встигли їх запустити. Фінансуються вони відділом освіти.
- Любов Юріївна, розкажіть, будь ласка, хто підтримує школу - морально, матеріально, технічно?
- В нас є велика не тільки моральна, але й матеріальна підтримка від агрофірми «Відродження», директором якої є Руслан Згривець, а виконавчим директором – депутат Кропивницької райради Віталій Базан. Саме вони надають щоразу підтримку. З чим би я не зверталася, не було жодного разу, щоб відмовили. Зараз навіть все і не пригадаю, що вони фінансували. Коли у нас була реорганізація школи, коли додався ще й дошкільний навчальний заклад, і ми почали працювати у новому форматі, величезна допомога була від агрофірми «Відродження», а також від сільської ради. Школа двоповерхова, а в напівпідвальному приміщенні знаходиться їдальня. Величезні кошти були виділені на капітальний ремонт харчоблоку, спортивної зали. Така співпраця і підтримка – це дуже важливо. Агрофірми взагалі є головними наповнювачами сільського бюджету, та й районного, певно, теж. Вони переймаються проблемами школи і допомагають їх вирішувати.
- Я переконана, що кожному директору хотілося би працювати цього року в традиційних умовах. Хотілося б, щоб пішов цей вірус, який вносить свої корективи у навчальні плани. Хотілося би просто працювати з дітьми, в звичному режимі без неочікуваних ситуацій.
Записала Ася Цуркан, фото – з архіву Любові Землянської
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?