Один день із життя села Аджамка
Якими тривогами і радощами сьогодні живе село? Що турбує, чого хочуть люди, про що говорять і що хотіли б передати «нагору», щоб там їх почули? Аби послухати і побачити, «Кіровоградська Правда» вирушила в Аджамку Кропивницького району.
На перший погляд здається, що селяни живуть своїм розміреним, наповненим буденними клопотами життям. Пораються по господарству, платять за комунальні послуги, роблять ремонти і борються з бур’янами на городах. Але в цій буденності є місце і тривогам, і радощам. Тут ще не стихли емоції від пережитої навесні історії про собаку Шарика і бабу Любу, якій депутат запропонував сплатити песиком борг за газ. Люди радіють і жартуючи кажуть, що ціна на газ знизилася і тепер не доведеться прощатися з домашніми улюбленцями. Але таких радісних моментів набагато менше, ніж тривожних.
– Оце приїхав із заробітків на карантин в село до мами, тут живу вже третій місяць. Грошей немає, роботу також важко знайти. Дивлюся, скрізь – одна розруха. Чекаю, коли знову поїду на заробітки, – каже чоловік, якого зустріли біля пошти.
– Роботи немає для молоді. Раніше скільки підприємств було, колгоспи, а зараз хто за кордон їде, хто в місто, бо тут немає де працювати. Переживаємо, щоб з цією медичною реформою не закрили нашу амбулаторію, щоб у селі було більше листонош, бо вони ж до людей ходять, а відстані які великі долають! Радує те, що ціна на газ знизилася, – каже жителька Аджамки Алла.
Розмову підхоплює літній чоловік Василь, запитує скільки ж за травень платити за газ.
– Оце газ подешевшав, сонечко світить і дощ припинив лити – ото і радість. А то – ні городи висапати, ні сіно висушити не можемо, – бідкається чоловік.
– Хай би вже скоріше закінчився цей карантин і всі щоб були здорові. У нас, на щастя, в Аджамці на цю хворобу (коронавірус – ред.) ніхто не захворів. А ще якби пенсію добавили… – вступає у розмову пенсіонер Олександр.
– Ми на життя не скаржимося, городи сапаємо, ремонти робимо. Але одна проблема є. Хай засипали б провулок Гаєвський, щоб хоч проїхати можна було. А то там глини навезли і зараз просто болото, – кажуть сусіди Таїсія і Сергій.
До Аджамської сільської ради завітали саме в обідню перерву. Проте й тут «КП» привітно зустріли працівниці та бібліотекарка. Кажуть, голова у від’їзді у важливих справах. Телефонуємо очільниці сільради Тетяні Зайченко з запитанням, що найбільше турбує сьогодні жителів села.
– Медицина турбує. Вирішуємо питання про надання розширених медичних послуг у нашій амбулаторії. З першого січня їх згорнули, а ми хочемо відновити. Вже й депутати сільської ради на сесії виділили кошти на це, але досі справа з місця не зрушила, – телефоном каже Тетяна Зайченко і запрошує приїжджати в село частіше.
– Я в цьому медичному закладі працюю вже 53 роки. Як приїхав після медінституту, так і лишився тут. Коли сюди прийшов, у лікарні зразу було півсотні ліжок, потім стало 75, працювало дев’ять лікарів, була клінічна лабораторія. У 1972 році купили рентгенапарат, який і досі працює. Лікарня обслуговувала майже 13 тисяч населення. Сьогодні лишилася одна амбулаторія, яка надає медпослуги трохи більше як шістьом тисячам жителів, – розповідає лікар і додає: сьогодні радіє від того, що має трьох успішних дітей, п’ятеро внуків і правнука.
Однією дружною сім’єю з завідуючим амбулаторією вважають себе і медпрацівниці – сімейний лікар Валентина Мальована, старша медична сестра Людмила Фурдуй, медичні сестри Вікторія Маркетан і Галина Плечень, акушерка Ірина Звоник, санітарка Галина Саламаха. Кажуть, задоволені керівником і ставленням сільської ради до них.
– Нам сільська рада дуже допомагає. Ось дивіться, які медичні халати нам купили, забезпечили усіма засобами захисту. Ми дотримуємося усіх карантинних вимог і дякуємо Богу, що у селі хворих на коронавірус немає, – кажуть медики.
Один звичайний день у Аджамці залишив приємні і світлі враження від спілкування зі щирими і простими людьми. Сюди хочеться приїхати знову. Обіцяємо повернутися!
текст: Любов Попович, фото: Ігор Демчук - для "Кіровоградська Правда"
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?